Новини Трускавця

На «кухню» художника – вхід вільний...
В уяві багатьох художник – це така собі колоритна і незвичайна постать, якої ніхто не може зрозуміти. Його можна або любити, або не терпіти. Щоб переконатися, чи це правда, кожен охочий може відвідати спеціальний захід - художній пленер. Один з них тривав протягом десяти днів під Трускавцем.

Пленер – це з’їзд художників. Вони збираються у якійсь мальовничій місцині і протягом кількох днів малюють пейзажі, котрі їхнє око вирізнило у навколишній природі. (Цього разу на мольбертах з’являлися гори). Всі охочі мають змогу просто ходити і дивитися, як творять митці і як вони виглядають під час роботи. “Після знайомства з живописом зблизька він стає ріднішим людям, і вони більше ним цікавляться. А це потрібне, бо що, як не мистецтво, врятує світ?”, - зазначає Геннадій Сарапін, митець і організатор пленеру. А ще він зізнався, що його особиста мета під час пленеру – не лише влаштувати художникам спілкування, а й привернути увагу до проблем навколишнього середовища...

Участь у заході взяли семеро художників із Хмельницького, Рівного, Ковеля, Запоріжжя, Тернополя, Києва, Луцька, більшість з яких – члени Спілки художників України. Микола Рудик каже, що приїхав на пленер, бо без нього зациклюється і не має свіжих ідей. Петро Собко був там, перш за все, тому, що ніколи не був на Прикарпатті. Євген Понагайба на заході шукав спілкування з однодумцями, а Леонід Литвин черпав від природи нову порцію натхнення...

На такі злети приїжджають не тільки професіонали, а й художники-аматори. Для них це нагода отримати поради від професіоналів. Одним із таких аматорів був Олександр Абзонь, бізнесмен із Києва. Образотворче мистецтво – його велике хобі, тож він приїхав у Карпати, щоб “дивитися, як з’являється картина, – це захоплює”.

Наостанок виставку всіх робіт можна було споглядати у холі санаторію “Смерічка”, де весь цей час митці “тусувалися”. Багато картин було продано прямо під час виставки пацієнтам санаторію, які зачудовано ходили поміж виставлених полотен і щиро ними милувалися. Тож може, мистецтво і не врятує світ, але бодай на хвилину очистити душу воно здатне.